Нормативні документи


Документи міжнародного рівня, які регламентують процес фізичного виховання дітей і підлітків

Физическая активность и здоровье в Европе
Глобальные рекомендации по физической активности для здоровья
Державні програми розвитку ФКіС в Україні
Закон України про фізичну культуру і спорт
Указ Президента України про Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту № 1148/2008 від 28.09.2004 р.
Національна стратегія розвитку освіти України до 2021 р.
ПОСТАНОВА від 8 грудня 2009 р. N 1318 "Про затвердження Порядку здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів"
Накази
Наказ МОН «Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України» № 458 від 02.08.2005 р.
Наказ МОН України "Про Всеукраїнський конкурс на кращий інноваційний урок фізичної культури та урок фізичної культури з елементами футболу" № 270 від 06.04.2006"
Наказ МОН «Про Всеукраїнський конкурс на кращий стан фізичного виховання в навчальних закладах України» №102 від 15.02.2006 р.
Наказ МОН України "Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти" №94 від 18.02.2008
Наказ МОЗ України та МОН України від 20.07.2009 р. № 518/674
Інструкція, затверджена Наказом МОН України, МОЗ України № 518/674 від 20.07.09 року "Про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури"
Наказ МОН «Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» від 01.06.2010 р. №521
Государственные санитарные нормы и правила "Устройство, содержание, оборудование дошкольных учебных заведений и организация жизнедеятельности детей" (2013 год).




НОРМАТИВНО -ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І
СПОРТУ В УКРАЇНІ

Фізичне виховання відіграє важливу роль у формуванні молодого покоління, зміцненні і збереженні його здоров’я, підготовці до майбутньої професійної діяльності та захисту Батьківщини.
Громадяни мають право займатися фізичною культурою і спортом незалежно відпоходження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти,віросповідання, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Держава надає необхідну допомогу, пільги та гарантії окремим категоріям громадян, в тому числі інвалідам, для реалізації ними своїх прав у сфері фізичної культури і спорту.
Держава гарантує надання в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України,безкоштовних та пільгових фізкультурно-оздоровчих послуг дітям, в тому числі: дітям сиротам та дітям, що залишилися без піклування батьків, дітям, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям з багатодітних та малозабезпечених сімей, дітям і нвалідам.
Держава забезпечує в межах, визначених Кабінетом Міністрів України, надання безкоштовних та пільгових фізкультурно-оздоровчих послуг дітям дошкільного віку, учням загальноосвітніх та професійних навчально-виховних закладів, ветеранам війни і особам,прирівняним до них, а також встановлює пільги при наданні таких послуг іншим категоріям громадян.
Держава створює умови для правового захисту інтересів громадян у сфері фізичної культури і спорту, розвиває фізкультурно-спортивну індустрію та інфраструктуру, заохочує заняття фізичною культурою і спортом.
  На сучасному етапі розвитку українського суспільства зберігається актуальність всебічної підтримки сфери фізичної культури і спорту з боку держави. Такий стан речей унормований чинним законодавством.
Пріоритети державної політики висвітлювались у відповідних законодавчих та нормативно-правових актах: законах, указах Президента, постановах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів, наказах та нормативно-методичних документах.
Закон України "Про фізичну культуру і спорт" прийнятий у грудні 1993 року. Він визначає цінність фізичної культури і спорту для здоров'я, фізичного і духовного розвитку населення, утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві.
Цей Закон визначає загальні правові, соціальні, економічні і організаційні основи фізичної культури і спорту в Україні, участь державних органів, посадових осіб, а також підприємств,установ,організацій,незалежно від форм власності,у зміцненні здоров’я громадян.
Досягненні високого рівня працездатності та довголіття засобами фізичної культури і спорту.
В ньому наголошується, що держава створює умови для правового захисту інтересів громадян у сфері фізичної культури і спорту, розвиває фізкультурно-спортивну індустрію та інфраструктуру, заохочує громадян зміцнювати своє здоров'я, вести здоровий спосіб життя.
Кабінет Міністрів України за участі громадських організацій розробляє систему заходів щодо підтримання та зміцнення здоров'я різних категорій населення в соціально-побутовій сфері та забезпечує умови для її впровадження в життя, використання фізичної культури і спорту як засобу профілактики і лікування захворювань. Створення умов для занять фізичною культурою населення за місцем проживання та у місцях масового відпочинку населення покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування за рахунок коштів відповідних бюджетів на підставі державних нормативів фінансування фізкультурно-оздоровчих програм [2, с.6].
Відповідно до Закону держава регулює відносини у сфері фізичної культури і спорту шляхом формування державної політики в цій сфері, створення відповідних державних органів та умов їх функціонування, гарантуються права громадян на заняття фізичною культурою і спортом; визначаються і характеризуються сфери та напрямки впровадження фізичної культури.
У статті  Закону України „Про фізичну культуру і спорт” відзначається, що держава регулює відносини у сфері фізичної культури і спорту шляхом формування державної політики у цій сфері,створення відповідних державних органів, фінансового, матеріально-технічного, кадрового,інформаційного, нормативно-правового та іншого забезпечення розвитку фізичної культури і спорту,а також визнання широкого самодіяльного статусу фізкультурно-спортивного руху в Україні і комплексної взаємодії державних органів з громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості.
Кабінет Міністрів України 6 червня 2006 року схвалив Концепцію Державної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2007 - 2011 роки [3, с.5].
Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про фізичну культуру і спорт" зобов'язала Кабінет Міністрів України до 1 червня 1994 року прийняти Державну програму розвитку фізичної культури і спорту. Така перша програма була затверджена Указом Президента України в червні 1994 року. 1 вересня 1998 року в Україні була прийнята друга програма
— "Фізична культура — здоров'я нації".
Державні програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні спрямовані на практичну реалізацію Закону України "Про фізичну культуру і спорт". Вони розкривають основні напрямки державної політики в галузі фізичної культури і спорту, визначають їх роль у житті суспільства,показують тенденції розвитку фізкультурно-спортивного руху та накреслюють практичні заходи щодо впровадження фізичної культури в побут громадян, а також основні засади організаційного, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та інших її забезпечень на певні етапи суспільного розвитку.
На основі Державної програми розвитку фізичної культури і спорту Кабінет Міністрів України передбачає відповідний розділ у програмах економічного і соціального розвитку України.
Для покращення регулювання у даній сфері приймаються Державні вимоги до фізичного виховання, що містять основні концептуальні положення, характеристику рівнів, змісту та форм фізичного виховання, оцінку діяльності тих, хто займається, кадрове забезпечення та керівництво фізичним вихованням. Вони визначають мету фізичного виховання у навчально-виховній сфері та його завдання, принципи побудови педагогічного процесу з фізичної культури в освітніх установах.
Однією з центральних проблем формування системи фізичного виховання є підготовка навчальних програм, тому що вони визначають обсяг знань, умінь і навичок виконувати рухові дії, що підлягають засвоєнню за роки навчання і сприяють розвитку особи відповідно до державних вимог у цій галузі. Іншими словами, навчальна програма — це сукупність теоретичного і практичного матеріалу, спеціально підібраного для вирішення освітніх, оздоровчих і виховних завдань фізичного виховання, які прийняті згідно встановленого порядку [2, с.8].
Єдина державна навчальна програма не може врахувати всієї різноманітності інтересів та запитів учнів і вчителів, місцевих умов, національних та регіональних традицій. Тому для забезпечення державних інтересів у фізичному вихованні дітей і учнівської молоді, з одного боку, та захисту прав навчальних закладів щодо визначення змісту і засобів фізичного виховання учнівської молоді, передбачених статтею 12 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", з іншого боку, сьогодні розробляються програми трьох рівнів: базові, регіональні і робочі. Така градація програм передбачена «Державними вимогами до навчальних програм з фізичного виховання в процесі освіти», затверджиними Міністерством освіти України 25.05.1998р.
У фізичному вихованні широко практикуються нормативні способи кількісного визначення постановки завдань і оцінки результатів їх виконання. Терміни "норма", "норматив" визначають певну міру (величину), прийняту за уніфікований показник того, що повинно бути досягнуте в результаті діяльності. Сукупність норм — це ніби послідовні сходинки досягнення результатів від початкового до граничного. Якщо норми відповідають можливостям учнів і умовам їх реалізації, то вони є найкращим орієнтиром на шляху до мети [4, с.49].
Для підвищення рівня охоплення населення масовим спортом, за яким Україна суттєво поступається провідним країнам, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України вживає такі заходи:
- удосконалюється відомча нормативна база, розроблено соціальні нормативи рівня забезпеченості населення спортивними спорудами;
- підвищує ефективність фізичного виховання у навчальних закладах, зокрема запроваджено фізкультурно-оздоровчий комплекс школярів „Козацький гарт" та державний стандарт в галузі освіти „Здоров'я і фізична культура";
- здійснюється методичне та організаційне супроводження фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи за місцем проживання та у місцях масового відпочинку населення, впродовж останніх років проводиться Всеукраїнський місячник з ремонту спортивних майданчиків  „Спорт для всіх - спільна турбота", одночасно проводяться масові спортивні заходи по всій території України» Спорт для всіх –здоров’я кожного».
На сучасному етапі в Україні продовжується формування нормативно-правового та організаційно-управлінського забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, яке характеризується правовим врегулюванням відносин шляхом ухвалення законодавчих та нормативних документів, рішень державних органів; розробкою та реалізацією цільовихк омплексних програм; створенням мережі центральних та місцевих органів управління з визначенням їх повноважень та відповідальності; розвитком інфраструктури з урахуванням специфічних умов різних регіонів країни; налагодженням вертикальних та горизонтальних зв'язків між суб'єктами; впровадженням організаційно-практичних заходів для вдосконалення та поліпшення організації, підвищення ефективності роботи; створенням системи соціальних гарантій та захисту прав громадян щодо занять фізичною культурою тас портом; здійсненням цільового фінансування та матеріально-технічного забезпечення; створенням спеціальних фондів [5, с.27].
Основні проблеми пов'язані з необхідністю швидкого реагування на політичні, економічні та інші соціально-правові зрушення у світі та в Україні з урахуванням наявних можливостей щодо реалізації державної політики у галузі фізичної культури і спорту.
Література
1. Костенко М.П. Законодавче та нормативно-правове забезпечення розвитку спорту вищих
досягнень в Україні/ М.П. Котенко // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту : Зб. наук.
праць. - К.: Науковий світ, 2003. - С. 12-17.
2. Шкребтій Ю.М. Напрями реформування системи фізичної культури і спорту в Україні/ Ю.М.
Шкребтій // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту : Зб. наук. праць. - К.: Науковий світ,
2004. - № 4. - С.5-11.
3. Корж В.П. Нормативно-правове та організаційно-управлінське забезпечення розвитку фізичної
культури і спорту в Україні В.П. Корж, Ю.О. Павленко, М.В.Дутчак, О.К. Артем'єв,
В.П.Карленко, В.О. Дрюков // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - 2006. - №10. -
С. 4-12.
4.Папуша В.Г. Фізичне виховання школярів: форми, зміст, організація/В.Г.Папуша. –
Тернопіль: Збруч, 2000 – 248 с.
5. Олійник М.О. Правові основи організації та управління фізичною культурою, спортом і туризмом
в Україні/ М.О. Олійник, А.П. Скрипник. – Х.: Харківський державний інститут фізичної
культури, 2000. - 292 с.



Нормативно-правова база в галузі освіти та норми законодавства


1.    Закон України про освіту http://ru.osvita.ua/legislation/law/2231/
2.    Методичні рекомендації щодо вивчення фізичної культури у поточному році https://osvitoria.media/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-fizychnoyi-kultury-u-2019-2020-navchalnomu-rotsi/
4.    Навчальна програма 1-2 клас НУШ https://nus.org.ua/news/opublikuvaly-typovi-osvitni-programy-dlya-1-2-klasiv-nush-dokumenty/
11.                      План  заходів  на виконання Цільової комплексной програми «Фізичне виховання — здоров’я  нації».
15.                        Відомості про дітей, які за станом здоров’я відносяться до підготовчої та спеціальної медичних груп.
16.                      Навчальна  плануюча документація- графік розподілу і проходження навчального матеріалу;
— плани-конспекти на серію уроків (блок-конспекти);
— дидактичний матеріал (розділ «Додаткова освіта»).
18.                       Науково-методичні та науково-популярні журнали з фізичної культури.(наприклад: Актуальні проблеми фізичної освіти
19.                      Класні журнали.
20.                        Матеріали до атестації.( нове положення про атестацію,.) http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/12483/
21.                       Журнали спортивних секцій (якщо діяльність секцій фінансується за рахунок коштів гурткової роботи).
22.                       План спортивно-масових заходів на навчальний рік.
23.                      Положення про проведення спортивно-масових заходів в закладах освіти.
25.                      Документація з техніки безпеки:
футбол;
баскетбол;
волейбол.
— журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів;
— акт проведення перевірки на надійність спортивного обладнання (
наприклад);
— акт-дозвіл на експлуатацію спортивного залу.
26.                       Інвентарна книга.
27.                       Паспорт спортивного залу.
28.                        План роботи спортивного залу на рік.
29.                        Перспективний план оснащення спортивного залу.
30.                        Графік роботи спортивного залу.
31.                        Правила електробезпеки у спортивному залі.
32.                        Інструкція з пожежної безпеки у спортивному залі.
33.                       План евакуації у випадку аварійних ситуацій у спортивному залі.
34.                        Схема евакуації зі спортивного залу.
35.                       План роботи предметно-методичної комісії вчителів фізичної культури школи. Протоколи засідань.
 



Комментариев нет:

Отправить комментарий